безпосереднім об’єктом правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого грома-дянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
П’ята ознака. Згідно ст. 23 КУпАП адмiнiстративне стягнення є мірою вiдповiдальностi i застосовується з метою виховання правопору-шника i попередження правопорушень.
За ст. 50 КК покарання – насамперед кара за вчинення злочину. Кара виступає засобом досягнення виправних і превентивних цілей кримінальної відповідальності. Встановлення покарання автоматично переводить засуджену особу у специфічний правовий стан, який отри-мав назву “судимість” (розділ ХІІІ КК).
Шоста ознака. кримінальні справи розглядають тільки суди. Ли-ше суд визначає i призначає те чи інше покарання за злочин.
Справи про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 211 КУпАП, розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільсь-ких, селищних, міських рад

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад

3) судами (суддями)

4) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КУ-пАП.
Як бачимо, серед суб’єктів розгляду справ про адміністративні правопорушення є не тільки органи держави, а і структури місцевого самоврядування. Всього ж налічується понад 40 суб’єктів, які мають право розглядати справи про адміністративні проступки.
Сьома ознака полягає в пріоритеті кримінальної вiдповiдальностi. Його встановлює частина 2 статті 9 КУпАП. Відповідно до неї адміністративна відповідальність настає, якщо вчинене діяння не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Такий підхід законодавця зумовлений наявністю випадків, коли відмежування злочину від адміністративного проступку утруднено.
Є правопорушення, що завжди кваліфікувалися і кваліфікувати-муться як адміністративні проступки. Наприклад, знищення межових знаків, торгівля у невстановлених місцях, недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату. У таких ситуаціях перед правозастосувачем навіть не виникає питання про розмежування проступку і злочину.
Разом з тим відомо чимало діянь, які залежно від низки обставин можуть розглядатися або як адміністративний проступок, або як злочин. Для прикладу порівняємо декілька статей Кримінального кодексу зі статтями КУпАП.
Перше порівняння: ст. 248 КК України “Незаконне полювання” і ст. 85 КУпАП “Порушення правил використання об’єктів тваринного світу”.
Відповідно до ст. 248 КК України злочином буде:
● порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду,
● незаконне полювання у заповідниках,
● полювання на тварин, що