протокол вилучення речей, довідка про вартість речі тощо.
Речові докази — це предмети матеріального світу, на яких є сліди правопорушення (вм’ятини на автомобілі, зіпсований паспорт) або які своєю формою, змістом свідчать про правопорушення (наркотичні ре-човини, зброя, нестандартна продукція, відеофільми тощо). Речові докази містять інформацію у чистому вигляді. До матеріальних носіїв інформації можна віднести і показання технічних засобів. Вони досить широко використовуються, наприклад, у роботі ДАІ для визначення швидкості руху автомобілів, вмісту забруднюючих речовин у викидах, стану сп’яніння водія. У документах інформація міститься у вигляді слів, цифр, креслень, схем місць подій тощо.
По-третє, це безпосередні спостереження осіб, уповноважених ро-зслідувати адміністративні проступки. Наприклад, інспектор ДАІ, побачивши порушення правил дорожнього руху, фіксує його і всі результати своїх спостережень використовує як докази в розслідуванні, яке сам і проводить.
У кримінальному процесі такий вид доказів не допускається: якщо особа була очевидцем злочину, вона стає свідком.
В адміністративно-деліктному процесі використання таких доказів забезпечує його оперативність. Без них працівникам ДАІ, Держмисливнагляду та іншим інспекціям було б набагато складніше виконувати свої правоохоронні функції, своєчасно впливати на винних.
Спостереження уповноваженої особи, за винятком випадків спро-щеного провадження, фіксуються безпосередньо у протоколі про адмі-ністративне правопорушення. Уповноважений орган (посадова особа) оцінює зібрані докази за власним переконанням, що ґрунтується на все-бічному, повному й об’єктивному дослідженні обставин справи у їх су-купності. При цьому він керується законом і правосвідомістю.
Під оцінкою доказів слід розуміти висновок органу або посадової особи, яка розглядає справу, про достовірність або недостовірність оде-ржаних фактичних даних щодо обставин цієї справи. На підставі оцінки доказів вони приймають відповідне рішення.
Оцінка мас бути дана не тільки кожному доказу окремо, а й усім зібраним доказам у їх сукупності. Для цього необхідно вирішити питання про те, чи дає можливість сукупність зібраних доказів зробити достовірний висновок про наявність або відсутність адміністративного правопорушення, про винуватість або невинуватість особи та про інші обставини, що мають значення для розв’язання справи. Тільки оцінка доказів у їх сукупності дає підстави дійти достовірних, таких, що не ви-кликають сумніву, висновків з цих питань.
Оцінка доказів за внутрішнім переконанням означає перш за все неприпустимість некритичного ставлення до окремих доказів, відсут-ність будь-яких переваг доказів одного виду над іншими або заздалегідь