адміністративного оскарження з ад-міністративною юстицією (Д. М. Чечот, Н. Г. Саліщева); теорія адміністративного примусу, до якого включаються адміністративні стягнення (М. І. Єропкін, Л. Л. Попов, А. П. Клюшниченко); теорія шкідливості адміністративного проступку, як матеріальної підстави розмежування злочинів і адміністративних проступків (А. П. Клюшниченко та інші).
Нормативне закріплення цей підхід отримує у Основах законодав-ства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопору-шення (1980). У статті 7 цього акту зазначено: “адміністративним пра-вопорушенням (проступком) визнається. . .” . Таким чином, була зафік-сована позиція законодавця щодо адекватності понять “адміністративне правопорушення” і “адміністративний проступок”.
Без будь яких змін ця конструкція перейшла до КУпАП 1984 року.
Відповідно до цього, ми також будемо застосовувати ці терміни як синоніми.
2.2. АПОСТЕРІОРНІ І АПРІОРНІ ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОСТУПКУ
Загальні ознаки адміністративного проступку містяться у Кодексі України про адмiнiстративнi правопорушення. Вони відшукуються у декількох статтях (наприклад, у ст.1, ст.9, ст.10, ст.11, ст.247). Їх аналіз показує, що законодавець використовує два підходи для фіксації ознак діяння, яке має визнаватися адміністративним проступком.
У першому випадку дається прямий перелік конкретних ознак. Так, стаття 9 КУпАП встановлює, що адміністративним правопорушен-ням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необере-жна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, влас-ність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У другому випадку він застосовує термін, який є узагальненою абстракцією. Позначає не конкретні фактичні дії та їх наслідки, а результати наукового осмислення емпіричних знань про адміністративний проступок. Це термін “склад адміністративного проступку”. У статті 247 “Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення” зазначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діянні складу адміністративного правопорушення.
З цього випливає, що склад проступку — це системна сукупність його характеристик або ознак, за якими серед інших діянь виокремлю-ються адміністративні проступки.
З вищенаведеного виникає питання: існує чи не існує принципова різниця між ознаками проступку, які прямо указані в законі і тими, що утворюють його склад.
Відповідь на нього має бути такою: така різниця існує.
Ознаки, які безпосередньо перелічує закон, зокрема стаття 9 КУ-пАП, є ознаками апостеріорними. Ознаки, які містить поняття “склад