РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
Одним з кардинальних питань сучасного українського адміністра-тивного права є визначення його предмета відповідно до оновлення ролі цієї галузі у поглиблені процесів формування правової держави і громадянського суспільства.
У радянський період предмет адміністративного права подають як відносини сфери державного управління або виконавчо-розпорядчої ді-яльності . Такий підхід, з деякими інтерпретаціями, зберігається до 90-х років минулого століття. У всякому разі, Ю.М. Козлов в 1995 році його предметом визначає відносини, які виникають, змінюються і припиняються в сфері державного управління . Під впливом такого розуміння предмета адміністративного права починає формуватися українська концепція цієї юридичної галузі.
На першому етапі знання про предмет в українському адміністративному праві базується на традиціях радянської правової школи. Відповідно до них, зміст предмету адміністративного права складають однорідні відносини державно-управлінської спрямованості.
У зазначеному аспекті найбільш характерною можна вважати по-зицію Л.В. Коваля. Він свого часу писав, що предметом адміністратив-ного права є суспільні відносини, які виникають при здійснені держав-ного управління .
Другий етап встановлення предмета адміністративного права ха-рактеризується тим, що накопичення знань про нього здійснюється в умовах докорінних змін в соціальній та економічній сферах. На їх підґ-рунті формуються нові за своїм змістом суспільні відносини. Як результат, виникає нагальна потреба у їх юридичному забезпечені.
У свою чергу, правове осмислення нових закономірностей суспі-льного розвитку спонукає до нового розуміння ролі права і зв’язків між державою і громадянином. У новому праворозумінні державоцентризм і патерналізм, які складають ідеологію “традиційного” радянського адміністративного права, приєднуються до інших маргінальних доктрин.
Таким чином, об’єктивні обставини вимушують до реформування адміністративного права. Вони потребують визначити його місце і з’ясувати роль у теоретичному і нормативному обслуговувані процесів державотворення, у формуванні правової держави. Через деякий час стає зрозумілим, що вирішення виниклих проблем неможливо без пере-осмислення і оновлення предмета цієї галузі права.
На наш погляд, принципове значення для оновлення поняття пре-дмета адміністративного права мали два теоретичних висновки, які були зроблені у розвиток ідей Концепції адміністративної реформи в Україні.
По-перше, це висновок про те, що адміністративне право не може розвиватися як моноцентрична галузь, тобто як така галузь, що має єди-ний системостворюючий нормативний центр ; по-друге,